ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК І СУЧАСНА НАУКА: УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ГЕОГРАФІЇ ТА ТУРИЗМУ У ВЕБІНАРІ З НАУКОМЕТРІЇ ТА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
29 січня 2026 року науково-педагогічні працівники кафедри географії та туризму професор Оксана Браславська, доценти Олена Арабаджи, Ірина Арсененко, Олег Байтеряков, Світлана Гришко, Ірина Донець, Ольга Левада, старший викладач Олександр Непша взяли участь в освітньому вебінарі з наукометрії для професійного розвитку на тему: «Штучний інтелект у наукових публікаціях: вимоги Scopus та академічна доброчесність у 2026 році».
Захід був спрямований на осмислення актуальних викликів, з якими стикаються науковці в умовах стрімкого впровадження технологій штучного інтелекту у сферу наукового письма та публікаційної діяльності. Особливу увагу було приділено проблемам, пов’язаним із використанням інструментів ШІ та їх перевіркою в системах оцінювання наукових текстів, зокрема під час індексації матеріалів у міжнародній наукометричній базі Scopus.
Під час вебінару учасники дізналися про найпоширеніші «болі» та ризики, з якими стикаються автори наукових публікацій у 2026 році у зв’язку з перевірками текстів на ознаки використання штучного інтелекту. Було акцентовано, що ключова проблема полягає не стільки в самому застосуванні ШІ, скільки в некоректних, неетичних або неконтрольованих способах його використання під час підготовки наукових матеріалів. Окремо розглядалося питання обмеженої надійності сучасних ШІ-детекторів, які не забезпечують стовідсоткової точності та можуть генерувати хибнопозитивні результати.
У межах навчання також було проаналізовано, яке використання штучного інтелекту вважається допустимим і етичним з позицій академічної доброчесності, а які практики створюють ризики порушення авторства, маніпуляції результатами або відхилення рукописів міжнародними рецензентами. Значну увагу приділено рекомендаціям щодо безпечного та відповідального застосування ШІ у роботі над науковими статтями – від мовного редагування та структурування тексту до перевірки логіки викладу без підміни авторської позиції.
Навчальна програма поєднувала лекційні блоки з практикоорієнтованими завданнями, що дозволило учасникам не лише ознайомитися з теоретичними аспектами теми, а й сформувати прикладні навички аналізу власних текстів крізь призму сучасних публікаційних стандартів. За результатами участі викладачі отримали сертифікати обсягом 15 годин (0,5 кредиту ЄКТС).
Отримані знання сприятимуть підвищенню якості наукових публікацій, відповідності рукописів міжнародним вимогам, формуванню усвідомленого та відповідального ставлення до використання цифрових інструментів у науковій діяльності з дотриманням принципів академічної доброчесності.
